Що допоможе підрозділу БпЛА ефективно виконувати завдання та берегти людей

Наприкінці 2023-го командир роти БпЛА у загоні спецпризначення Єгор Соболєв на своїй ФБ-сторінці навів підсумки року для його підрозділу: підбито 74 одиниці ворожої бронетехніки, 9 САУ та гаубиць, вражено 58 вогневих позицій (з зенітно-ракетними та ракетними комплек­сами, мінометами, гранатометами, кулеметами) знищено 10 установок РЕБ, 10 складів з боє­припасами, 88 одиниць автотранспорту.

Загалом ударні дрони загону спецпризначення уразили понад 400 цілей. І це без врахування тих втрат росіян, які інші підрозділи ЗСУ завдали за інформацією аеророзвідників. Соболєв пишається, що в його роті всі живі — лише троє контужених та двоє легко поранених у руку.

Що допомогло отримати такі результати — про це Єгор Соболєв розповідає нижче.

Має бути ефективність ЗСУ на всіх рівнях

До широкомасштабного вторгнення pocіян Єгор Соболєв був журналістом, політиком, а зго­дом перейшов в ІТ. Ще весною 2021-го підписав контракт резервіста зі столичним підрозділом тероборони, а 24 лютого зустрів як звичайний стрілець, брав участь в обороні Ірпеня. З часом Соболєв з піхоти перейшов до аеророзвідки, став командиром роти БпЛА у загоні спецпризна­чення. За вісім місяців на Запоріжжі його бійці показали хороші результати.

На війні колишній айтівець отримав позивний «НАТО» через своє бажання перетворювати вій­сько на західний зразок. Він вважає, що ефективність ЗСУ на всіх рівнях — це те, що наблизить перемогу України.

Стандартами роботи своєї роти командир називає ретельне планування операцій, делегування повноважень тим, хто веде бій, та аналіз результатів, особливо невдалих. Також Соболєв почав вести статистику результатів своїх екіпажів, і на основі об’єктивних даних заохочувати найкра­щих. По суті, він запровадив «військові KPI» — ключові показники ефективності. У цивільному житті на основі KPI бізнес оцінює успіхи та невдачі як окремих працівників та менеджерів, так і цілих департаментів. Соболєв вважає, що подібний підхід мають взяти на озброєння і ЗСУ.

Він також заохочує спеціалізацію екіпажів та підбір пілотів за психотипами.

«Пілот не може бути ефективним одночасно в розвідці, в бомбардуванні чи в уражені цілей за допомогою БПЛА-камікадзе. Важливо підібрати людині той тип БПЛА, до якого вона має хист, навіть потяг. У мене є пілоти, які просто нещасні, якщо вони сьогодні нікого з ворогів не підіб’ють, не спалять, не знищать. Вони не будуть задоволені собою, літаючи на фотольотах. Натомість аерозвідники мають талант дуже ретельно вибудовувати маршрути, прискіпливо роздив­лятися відзняті матеріали, знаходячи там бронетехніку по шматочках, які інші можуть і не помітити», — розповідає Соболєв.

Є ще нічні бомбардувальники. Для цих бійців звичним є режим «сови». Вони можуть спати до обіду, коли аеророзвідники вже закінчують роботу, а потім вночі відправляють знайдених ворогів у пекло. І роблять це дуже ефективно. Це їх росіяни прозвали іменем міфологічного пер­сонажа, яким їх лякають з дитинства — «Бабою-Ягою».

Командир підрозділу має певні підходи до керування, які підвищують бойову ефективність під­розділу.

Перший стандарт ефективності — планування

Для кожного вильоту БПЛА визначається реалістична та ясна мета. Наприклад, вранці вилі­тає БПЛА-розвідник з чітким завданням: у такому-то квадраті знайти бронетехніку. Аналітична група визначає, де раніше фіксувалася техніка, які підрозділи ворога з яким озброєнням там роз­ташовані, надає ці рекомендації пілотам для ретельного вибудовування місії. У підсумку один фотоліт за виліт «приносить» до 30 важливих ворожих цілей.

Окрім маршруту польоту, заздалегідь планується, з якої позиції буде виліт, як до неї краще ді­статися, які можливі шляхи евакуації, які кодові слова використовувати в яких ситуаціях.

Доки працюють пілоти-розвідники, напоготові пілоти ударних БПЛА. Щойно для них знахо­диться ціль, одразу починається їхня операція — з ураження виявленого ворога.

Також з екіпажами проговорюються можливі реакції на небажані ситуації, в тому числі в яких випадках потрібно скасовувати місію. Тобто намагаються якогомога детальніше передбачити ймовірні події і наперед запланувати, як на них реагувати. Як тим, хто виконує місію, так і тим, хто їм допомагає.

Другий стандарт ефективності — делегування

У підрозділі Соболєва використовують метод управління, за яким бійці отримують завдання і далі самостійно визначають, як його втілювати. При цьому завдання командира дати підлеглим достатньо ресурсів для виконання місії.

Такий підхід у західних арміях має назву Mission command.

Є інший стиль управління, який був більш притаманний радянській армії, коли після визначен­ня завдання на кожному етапі відбувалося погодження виконання.

«Це те, що я вважаю шкідливим атавізмом, принаймні для сучасної війни, особливо для підроз­ділів БПЛА. Тому я скасував всі непотрібні виходи в радіоефір на кшталт звітування про роботу, які насправді тільки відволікають екіпаж, і нічого окрім демаскування в радіоефірі не прино­сять», — пояснює Соболєв свій стиль управління ротою.

Кожен екіпаж вільний в ухвалені самостійних рішень у межах виконання завдання. Пілот на передовій в більшості випадків може оперативніше і адекватніше оцінювати хід операції, аніж хтось на КСП.

При цьому він як командир встановлює певні обмеження. Зокрема, вони стосуються виживан­ня самих пілотів. Якщо зростає загроза загибелі, то краще відмовитися від виконання завдання, зберегти життя і успішно завершити місію іншим разом.

Третій стандарт ефективності — аналіз помилок

Кожна невдала операція в роті Соболєва детально розбирається. Він сповідує такий підхід: сва­рить бійців, які намагаються приховати проблему, натомість заохочує, коли пілот сам визнає своє хибне рішення і ділиться з іншими думками, у чому саме була його помилка.

«У нас є спеціальна група в одному з месенджерів, в якій ми обмінюємося висновками та ре­комендаціями після кожної операції, особливо невдалої. Якщо все пройшло добре, то там, як правило, скидається розвіддонесення або відео враження ворога. А от якщо були проблеми, то вже стало хорошою традицією в підрозділі максимально вдумливо і відверто ділитися цим з побратимами», — каже Соболєв.

Цей підхід дозволяє усвідомити помилку не лише окремому бійцеві, а й всьому підрозділу.

Таким чином пілоти збагачують досвідом один одного і разом вчаться воювати краще.

Цей принцип схожий на натівський After-action review, коли військовослужбовці вільно аналі­зують операції і не бояться відкрито обговорювати невдачі перед командуванням.

KPI для військових

Розмірковуючи про ефективність того чи іншого підрозділу, Соболєв пропонує два простих по­казники, які могли б об’єктивно визначити кращих та гірших.

Перший — це співвідношення втрат, які підрозділ наніс ворогу і отримав у ході бойових дій.

Другий — співвідношення охочих перевестися в підрозділ до тих, хто хоче піти звідти.

«Це дві прості формули, які важливо запровадити на рівні всіх ЗСУ. Тоді стане зрозуміло, які є підрозділи з високою ефективністю, які потрібно першочергово поповнювати, озброювати, збіль­шувати та всіляко заохочувати», — каже Соболєв.

Сам він має статистику в своїй роті по кожному екіпажу та кожному бійцю: скільки цілей ви­явив розвідувальний БПЛА, скільки цілей вразив бомбардувальник до того, як його знищили тощо; який відсоток влучання камікадзе. У підсумку командир має математичну оцінку по кож­ному виду БПЛА та по кожному екіпажу. З цією інформацією він краще розуміє, кого треба від­правити на додаткове навчання або перевести на іншу посаду, а кого заохотити поданням на нагороду, першочерговою відпусткою або кращим бортом.

Соболєв приділяє багато уваги ефективності не просто так. Він вважає, що саме в цьому — за­порука нашої перемоги у війні.

«Нам потрібно навчитися воювати ефективніше за росіян. У наших силах навчитися воювати так, щоб співвідношення втрат було завеликим навіть для Росії. Статистика моєї роти показує, що ми можемо нищити багато ворогів при мінімальній кількості втрат або взагалі без них», — каже Соболєв.

У сучасній війні проривати фронт за підходами Другої світової — великою концентрацією солда­тів та бронетехніки — вже не можливо, вважає командир загону БПЛА. Тому треба орієнтуватися на те, що наступні великі успіхи будуть забезпечуватися технологіями та добрим управлінням.

«Вміле поєднання всіх нових технологій з традиційними, оце і є ключ до перемоги. Щоб дрон співпрацював і активував інший дрон, плюс РЕБ, плюс міномет, плюс гармату, плюс піхотинця в поєднанні з роботизованими засобами розмінування і мінування. Синхронна робота різних сил і засобів в один момент в правильно вибраній ділянці, ось що дає результат», — вважає Соболєв.