"Командири набувають нових навичок, а потім впроваджують їх у своїх підрозділах"

«Усе, чого тут навчають — нове для мене. Я не мав військової кафедри. Попередні знання отримав на практиці. Цей курс змінює армію. Командири набувають нових навичок, а потім впроваджують їх у своїх підрозділах», — говорить молодший лейтенант Сергій Панков на позивний «Морпєх», командир роти у 241-й окремій бригаді територіальної оборони і випускник четвертого набору «Вишколу капітанів».

Цей проєкт Командування Сили територіальної оборони ЗСУ втілює спільно з «Повернись живим» за підтримки партнерів-благодійників: ІТ-компанії Genesis, мультипродуктової IT-компанії SKELAR, а також Headway, appflame, AMO, Universe та Quarks.tech.

Курс розробили на основі стандартів країн НАТО і з урахуванням досвіду російсько-української війни. Проєкт стартував торік і підготував вже 356 командирів рот, взводів і офіцерів штабів батальйонів. Цьогоріч програму мають пройти загалом до 500 військових.

Сергій Панков працював дизайнером інтер’єрів дитячих кімнат, поки не пішов 2015 року добровольцем на війну. Воював неподалік Маріуполя. Після демобілізації став майстром перманентного макіяжу. «Хотів робити татуювання. Організація, яка займалася адаптацією ветеранів, відправила мене на курси, але з перманентного макіяжу. У процесі я кайфонув», — згадує Сергій.

Пізніше разом з дружиною він відкрив видавництво «Білка».

24 лютого 2022 року повернувся до війська. Був командиром відділення, поки у серпні торік йому доручили командування ротою. Це сталося після одного бою на Херсонському напрямку фронту.

«Ворог атакував позиції 28-ї механізованої бригади, яка стояла в одній лінії з нами, — розповідає військовий. — Був сильний артобстріл, росіяни штурмували їхні окопи. Ситуація критична. Вночі командир нашої роти і троє бійців пішли на підсилення, понесли боєкомплект. Ішли пішки майже сім кілометрів. А вранці почався обстріл.

У рацію мені доповіли про загиблого і трьох поранених. Шляхи були під вогневим контролем противника. Водій, я і двоє медиків полетіли на течику (Volkswagen T4, — ред.) в об’їзд, ризикнули. По нас працював танк, але не влучив. Коли дісталися позиції, побачив залитого кров’ю командира роти. Боєць допомагав йому йти. Ще двоє побратимів були мертві. Була команда відходити, але я вирішив чекати їхню евакуацію. Близько восьми годин ми тримали оборону з кулеметником Іваном «Трояном». Ближче до вечора підійшла допомога, загиблих забрали.

Цей рубіж ми тримали майже п’ять днів. В один із них комбат сказав, щоб я прийняв роту. Якщо б ми втратили ті позиції, росіяни взяли б під контроль перехрестя з лівого флангу і зайшли б у тил нашому батальйону».

Більше про випускників «Вишколу капітанів» читайте у матеріалі фонду «Повернись живим».