«Коли заграв гімн і підняли прапор – гордість просто переповнювала!», - боєць Сил ТрО став двічі чемпіоном світу з бойових єдиноборств
Менше ніж через півроку після серйозного поранення військовослужбовець Сил тероборони Ілля Вільман зумів вибороти дві золоті та одну срібну медаль на престижному Чемпіонаті світу з комбат самозахисту «ICO World Championships 2024»!
Відділ комунікацій Сил територіальної оборони ЗСУ “ТРО Медіа” поспілкувався з чемпіоном про війну і спорт.

В кімнаті відпочинку особового складу 24-річний молодший сержант Ілля Вільман показує свої медалі – дві золоті і одну срібну. На його носі ще й досі видно сліди переможного двобою.
💬- Це неймовірне відчуття! – захоплено розповідає Ілля про свої емоції під час сходження на п’єдестал. – Особливо, коли заграв гімн і підняли прапор – гордість просто переповнювала!
Шлях до чемпіонства аж ніяк не був легким. Ілля пригадує, як у фіналі прийшлося боротися із суперником з Південно-Африканської республіки, який був на 40 кілограмів важчий, ніж він!
– Я вийшов, і думаю – що з тобою робити? Головне було не дати йому опинитися зверху, коли ми боролися. Тому що якщо б він опинився зверху, я б нічого не зміг зробити. Але, завдяки своїм навичкам самбо, мені вдалося кидками виграти поєдинок, – розповідає чемпіон.
У цьогорічному Чемпіонаті світу взяли участь більше 1100 спортсменів з 32 країн світу. Комплекти нагород розігрували у таких дисциплінах як кікбоксинг, тайський та звичайний бокс, змішані єдиноборства (або ММА – те, що у нас часто називають боями без правил), а також грепплінг гі та грепплінг но-гі.
Останні два – відносно нові види спорту, свого роду європейський варіант джіу-джитсу. Ілля змагався у трьох видах – це грепплінг гі, грепплінг но-гі та ММА. У перших двох – виборов золото.
– Я налаштовувався на три золота, але вийшло два. Тому що на третій день змагань в мене вже була травма шиї. Я ходив, як робот, ледве ворушив нею. Мені її затейпували, заморозили, обкололи, але все одно довелося знятися.

Перемога Іллі Вільмана допомогла українській збірній посісти друге місце в загальному заліку Чемпіонату, поступившись лише збірній Великої Британії. І це – неймовірний результат, адже підготовку до змагань наш чемпіон розпочав менше ніж за п’ять місяців до їхнього початку. Та ще й після серйозного поранення!
– Десь приблизно місяць-два я потихеньку входив у всі процеси, згадував це все. А потім вже три місяці, коли я вже більш-менш знав, що мій організм буде витримувати усі ці навантаження, які я завжди собі даю, я вже розпочав тренуватися на повну.
Ілля Вільман – родом з Житомирщини, з Бердичева. Бойовими мистецтвами захопився ще в дитинстві – у 12 років пішов на бокс. Згодом до боксу додалися самбо, змішані єдиноборства, джіу-джитсу та його різновид – грепплінг. Каже – займався завзято та наполегливо, а тренувань майже не пропускав.
– У мене такий характер, я завжди хотів бути кращим і сильнішим. На вулиці, наприклад, якщо ти не тренований, то ти не будеш кращим з кращих. Тому я і вирішив почати боксувати. З самого дитинства у мене такий характер задиристий був, – розповідає боєць.

Ще в 2021 році Ілля підписав контракт з 95 десантно-штурмовою бригадою. Повномасштабне вторгнення зустрів у Торецьку, де на той час його бригада вже дев’ять місяців була на ротації. Брав участь у важких боях за Попасну, обороняв Ізюм, Кам’янку, Долину і Довгеньке. В останньому – отримав важку контузію, внаслідок якої майже втратив слух та зір.
– Перший снаряд вибухнув зовсім поруч з позицією. Мене контузило, я втратив свідомість. Коли прийшов до тями, я знав, що треба вставати, тому що до добра це не доведе. І в цей момент, коли я вставав, прилітає другий снаряд. І я відлетів в окоп, де мене потім знайшли мої товариші, і евакуювали.

Після лікування слух та зір частково відновилися. Але недостатньо – із ДШВ бійцю довелося розпрощатися. Ілля перевівся в один із підрозділів Сил ТрО. Утім, думки про спорт не полишали хлопця. І він таки знайшов можливість тренуватися у вільний від нарядів час.
– Навіть коли я був в бойових умовах, у мене завжди були думки про спорт. Звичайно, не тоді, коли нас штурмують чи ще якісь активні бойові дії. А коли сидиш, наприклад, спостереження ведеш, і завжди собі згадуєш, як я тренувався. Наприклад, ще рік тому я був на змаганнях в спортзалі, а зараз я в окопі, в землі!
Після перемоги молодший сержант Ілля Вільман мріє перейти на інший рівень, і стати вже професійним бійцем. Але, схоже, що перед цим йому доведеться переконати свою дівчину. Бо, за словами Іллі, їй не надто подобається бачити синці на його обличчі.