«Коло контролю» допоможе сфокусуватись на головному

Старший офіцер групи контролю бо­йового стресу (ГКБС) 241 бригади Сил ТрО Анастасія «Мара» поділилася із нами пси­хологічними настановами, які допомо­жуть вам підтримати бойовий дух, жагу жити і розвиватись.

Цьогоріч як ніколи сильно відчувається загальна втомленість та виснаженість се­ред нас. Одинадцятий рік війни, третій рік повномасштабної, для когось без ротацій, для багатьох – із втратами. Тому, на цей рік наше основне завдання – вистояти і не втратити того, що маємо, а саме наш дух, волю та жагу до життя. Ворог зараз при­цільно б’є саме по нашій психіці, по нашо­му духу, завдяки котрому ми існуємо, вою­ємо і тримаємо країну.

Інформаційно-психологічні операції во­рога зараз розраховані на чвари всередині країни, внутрішній розподіл («цивільні» та «військові», «україномовні» та «російсько­мовні», «ті, хто живуть в селі чи в межах міста», «ухилянти» та інші кліше) та при­гнічення нашої волі до життя та боротьби.

В часи війни, темряви та зневіри кожній людині важко розгледіти хоч щось оптимі­стичне, здається, нібито ми – заручники об­ставин і не можемо впливати ні на що. Але чи це дійсно так?

Дійсно, можливо ми і не можемо впли­нути на загальнонаціональну свідомість, рішення, які приймають вище політичне чи військове керівництво, чи на загальні процеси в країні, але чи можемо ми зміни­ти щось в межах свого простору? Так, звісно, в будь-якій ситуації єдине, що ви можете контролювати – це себе. Тому, щоб не втра­тити себе і не зневіритись, застосуйте мето­дику «Коло контролю».

«Коло контролю»

В середині кола буде все те, що ви може­те контролювати. А поза межами – те, що не контролюєте. В першу чергу візьміть відповідальність за своє здоров’я, свій психологічний стан та відпочинок. Якщо відчуваєте втому, апатію, роздратування, розчарування у всьому навколо – це озна­ки загальної виснаженості. Виснаженість, в свою чергу, дає відчуття безпорадності і здається, що все навколо не має сенсу, вто­ма та зневіра – наші найбільші вороги зараз.

Якщо ви маєте достатньо фізичного на­вантаження, їжі, води, сну та відпочинку і при цьому вам не стає легше психологічно – обов’язково зверніть­ся за допомогою до спеціалістів: психоло­гів, психіатрів, психо­терапевтів.

В подальшому, коли ви відчуватимете до­статню кількість сил, щоб йти далі, ви ма­єте усвідомити, що буття не зупинилось від війни, а змінило свою форму та про­яви, а ваше завдан­ня – адаптуватись до нових змін. Ви мо­жете змінювати чи підлаштовувати свої знання та навички або здобувати нові. Не забувайте, що в ці непрості часи, несу­чи службу в Збройних Силах України, у вас все ще є можливості для розвитку та реалі­зації себе, своїх вмінь та навичок, та здобут­тя нових знань.

Пам’ятайте, що Ви – людина, яка має власні потреби, навіть інтереси, можли­во вам цікаве кар’єрне зростання за своїм напрямком (по сержантській чи офіцер­ській ланці) або освоєння нових напрямків діяльності (безпілотні системи, артиле­рія, розвідка, інженерно-саперна справа, управління, медицина, психологія).

Намагайтесь приділяти увагу і своїм хобі, які не пов’язані зі службою (танці, різ­ні види спорту, малювання, вокал, гра на музичних інструментах), виділяйте час і на культурні та духовні потреби (мистецтво, театр, кіно, книги). Якщо таких хобі ви не маєте чи хотіли б мати якісь нові, розпо­діліть умовно своє дозвілля на три групи: фізичне (наприклад, спорт), інтелектуаль­не (до прикладу, вивчення нової мови) та культурне (мистецтво). В кожній групі пропишіть, чого б вам хотілось найбільше і обирайте по одному дозвіллю з кожної гру­пи. Зберігаючи баланс власного буття.

Пам’ятайте, основне завдання на зараз – зберегти себе, власну стійкість, дух та волю, адже, зламавши наш дух, ворогу легко буде захопити наші життя.