Керувати FPV-дроном треба з хірургічною точністю

Командир відділення роти ударних безпілотних авіацій­них комплексів одного з підрозділів Сил ТрО Роман «Ту­рист» поділився з нами своїм досвідом бойових виїздів та розповів про специфіку роботи ударних дронів на фронті.

Розміняти дрон на ворожий танк

Дрони — це один з основних засобів, який допомагає нам не тільки в обороні, але й у наступі.

Не секрет, що безпілотні авіаційні комплекси активно вико­ристовують як наші Сили оборони, так і ворог. І використан­ня дронів як ударних засобів доволі ефективне.

Приблизно трьох дронів вартістю 500 доларів кожен виста­чає, щоб спалити ворожий танк, який коштує кілька мільйо­нів. І неважливо, який саме це танк, якої модифікації, старий він чи новий.

FPV-дрон також ефективно виконує роль загороджувально­го вогню, їхнє ефективне застосування зупиняє атаки ворога.

Жоден дрон не полетить без додаткового обладнання — пульта, антени та іншого. Тобто перед бойовим використан­ням його необхідно ще дообладнати, щоб мати можливість літати не на кілометр десь у полі, а, скажімо, на 5 км, на висо­ті 10-15 метрів від землі, щоб направити дрон до того ж танка.

Коли держава поставляє такі безпілотні авіаційні комплек­си, то в комплекті йде не тільки БК до них, а й додаткове наземне обладнання, яке допомагає збільшувати радіус ро­боти дрону.

Це велика ілюзія, що можна просто скинутись грошима, купити дрон і одразу виконувати завдання. Без додаткового обладнання це буде вкрай важко.

Час на навчання

На те, щоб навчити пілота FPV-дрона, потрібно не менше двох місяців, плюс практика — імітація бойових умов. Далі — практика у полі, в реальних бойових умовах.

Ефективно — це коли працює добре злагоджений підрозділ, з необхідним обладнанням, де люди розуміють, як з ним працювати, як обрати і облаштувати позицію. Коли група може працювати між собою без слів, бо кожен знає свою ро­боту і виконує її якісно.

Коли такий підрозділ заїжджає в сектор, то він закріплю­ється за бригадою, яка дає завдання прикривати певну тери­торію. Потім підрозділ ділиться на екіпажі, згідно з завдан­нями, проводить рекогностування, знаходить вигідні позиції і вже на основі цього працюють. Є командний пункт, який співпрацює з КП бригади — вони у прямій комунікації, є до­ступ до артилерії, розвідки, до їхніх начальників, до комб­рига.

Кількість людей у групі має бути такою, щоб мати можли­вість працювати нон-стоп, 24/7. Вони мають бути бездоганно злагоджені. Кожен гравець в екіпажі має знати, вміти вико­нувати і бути готовим замінити іншого учасника групи при потребі.

Екіпаж

У групі зазвичай є пілот, командир і водій. Водій одночасно може виконувати кілька ролей, наприклад, бути сапером чи техніком.

Обладнання готується заздалегідь на тилових базах. Група заходить у зону «бойових» вже зі всім необхідним обладнан­ням. Якщо чогось не вистачає, то логістика підвозить. Так чи інакше у нас на самому початку вже є розуміння, де і з чим доведеться працювати.

Підготовка пілота

Пілотом має бути людина з «холодним» розумом. Вона по­винна вміти відкинути емоції, бо вони заважають роботі. Це точно не азартні гравці чи невротики. Пілот мусить мати хо­рошу витримку, холодні мізки і легкість в управлінні дроном. Тобто рух стіку на джойстику може бути ледь помітним. Тре­ба вміти керувати дроном з хірургічною точністю.

Маєте розуміти, що ви не екскаватором керуєте, а дроном, ще й з додатковим навантаженням. Це треба враховувати. Варто бути готовим, що може періодично відвалюватись зв’язок, не впадати в азарт, коли бачиш танк за кілька міль­йонів доларів, бо через адреналін буде з’являтись тремор у руках.

Пілот має повністю відповідати за поведінку дрона і не нервувати. Ви керуєте дроном, а не він вами.

Часто на початку свого навчання пілоти починають літати так, ніби вони на перегонах, починають невиправдано ризи­кувати. Тоді збільшується вірогідність втратити дрон.

Спочатку необхідно навчитись літати повільно, тримаючи одну висоту. Ми даємо базові вправи: посадка в одну точку, проліт по певній лінії, з однією швидкістю, утримання однієї висоти. Вчимо зависати на одному місці, тримаючи на при­цілі в екрані певний об’єкт, і рахувати вголос до тридцяти. Це доволі нелегке завдання.

Керування дроном узимку

Переважно взимку вітри помірні, повітря сприятливіше для польотів, ніж у теплу пору, але батарея може тримати гірше. Для цього є термосумки, які нагрівають батарею і тримають температуру під час польоту, що допомагає зберігати заряд.

Якщо батарея замерзла, то її складніше реанімувати. Їй по­трібно спершу нагрітися, а це втрата часу і заряду.

Пропелери зазвичай не обмерзають, це міф. Вкрай рідко таке може бути. Але в нас такого не траплялось. Швидкість обертів цього не дозволить.

Заповіді пілота

Не треба нехтувати базовими принципами маскування, зо­крема варто маскувати й автомобіль. Не зависати довго на одному місці, коли злітаєш чи сідаєш на позиції. Планувати свої дії так, щоб не чекати нікого на одному місці, робити все чітко, без зайвих рухів.

Пілоти FPV-дронів — це люди, які працюють в найгарячіших точках. Працюють там само, де і піхота на нулі, а літають ще далі.

Нещодавно наші хлопці підбили танк та спалили МТ-ЛБ.

Велика кількість штурмів зараз проходить там, де задіяні пілоти. Якщо пілот навчений, то він може залітати і у ворожі окопи, і у бліндажі. Але знову ж таки, для цього треба до­даткове обладнання, яке дозволяє пролітати між деревами і знижуватись фактично до рівня землі. Під час тренувань бійці навчаються залітати в такі «вікна». Ми імітуємо бойові вильоти у приміщеннях, спортзалах — де є козли, стенди, ви­сока стеля. Таке собі поле бою в мініатюрі. Так бійців навча­ють тримати одну швидкість, висоту тощо.