60-мм міномет: як ефективно застосовувати

Порадами з ефективного застосовуння 60-мм міномета для точкового ураження противника ділиться “Вальде”, військовослужбовець Збройних Сил України. Разом зі своїми побратимами він використовує легкий міномет M224А1, що має калібр 60 мм. Однак ці поради можуть бути корисними і для тих, хто користується іншими моделями 60-мм міномета.

“Основними нашими цілями була ворожа піхота, котра або переміщалася між позиціями (евакуація поранених, перезміна на позиціях, розвідка, працюючі розрахунки), або навпаки — шанці та нори, куди покласти треба “просто в макітру” pocіянину, а місцеві вогневі засоби неспроможні до такої влучності”.

Взаємодія з підрозділами, дорозвідка, підготовка позиції

Важливим на цьому етапі було побудувати взаємодію із лінійним підрозділом, під боком у якого ми будемо лазити.

Люди були різні, від комбатів/НРів — до окремо взятих взводних. Загалом ввічливість, відсутність понтів та конкретність запропонованої користі від нашої роботи дозволяли цілком комфортно себе почувати.

Схема: КСП батальйону, КСП роти, прогулянка по конкретних позиціях і знайомство з “тубільцями”.

Дорозвідка: наш “мавік”, обльоти лінійників, опитування жителів СПшок, іноді – “підлаз”, куди можна.

Важливим є вибір позиції: за рахунок “невеликої” ваги міномета та готовності нести на собі всю цю “радість”, ми могли працювати з дуже неочевидних місць, подалі від можливих планових цілей чи орієнтирів.

Але основні критерії були такими:

• прихованість підходу (для чого ми активно використовували садові секатори;
• можливість обладнати позицію (накопати під розрахунок та міни, або використати чиїсь покинуті ями);
• шлях підходу кейсевак;
• маскувальний матеріал поблизу;
• можливості радіозв’язку та необхідність циркулярного ретранслятор.

Потрібно мати таблицю радіосигналів, схему орієнтирів, план евакуації.

Підготовка позиції

Під це відводиться окремий день. Потрібно повідкидати демаскуюче сміття, поробити собі манівці в кущах, зрізаними гілками прикрити “вікна”, куди може заглянути БПЛА, або закидати землю, що з’являється після копання.

Потім треба викопати позицію — під міномет, розрахунок і в 20+ метрах — під “аборти”. Далі маскуємо її до наступного дня — наприклад, паракордом підтягнути пару дерев, щоб вони виглядали природно, але закривали позицію.

Як підготуватися до відпрацювання по ворогу

Треба подивитися та впевнитися, що в напрямку роботи міномета відстань до найближчого дерева +/- 2 його висоти. Відбили на “Кропиві” ВП.

Після цього на базі визначили азимут на ціль. Зазвичай в нас основний напрямок співпадав з ціллю.

Далі визначили заряд, на якому будемо працювати. Доповіли коригувальникам про приблизний час підльоту. Окремо відбили усі перехрестя та інші ймовірні цілі, особливо на небезпечних для розрахунку напрямках.

Визначили характер цілі, в залежності від цього вибрали тип підриву (контактний, затримка або повітряний розрив).

Визначили необхідну мінімальну кількість мін. Нанесли “руни” на визначені поверхні.

Бойовий вихід розрахунку та взаємодія з аеророзвідкою — що треба пам’ятати

Наш розрахунок закупив собі наплічники Eberlystock — це єдиний продукт, що дозволяв таскати міномет та потрібні речі.

Від 10 до 20 мін, зазвичай, розподілені між всіма нами (мені на РПС стяжками прикручували), рюкзак з “мавіком” (іноді двома), сітки для маскування.

Знесли “морквинки” у визначене місце, аеророзвідка відходить на 100+ метрів на свою підготовлену позицію. Зброю виставили в основний напрямок, замаскувалися і почекали.

Час від підтвердження “клієнтів” на планові цілі до відльоту першої “морквинки” — десь 20 секунд.

Щодо коригування: поставили плиту, гарно на ній пострибавши або прикопавши. Розклали міномет і приєднали приціл. Відклали всі автомати, планшети та інші металеві пристрої, по компасу виставили трубу в основний напрямок. Поставили на прицілі 32-00 і віху виставили в приціл. Звели рівні, перевірили, що приціл у вісі.

Далі зробили розрахунок в “Кропиві”, внесли поправки прицілу/кутоміру, якщо потрібно — знов звели рівні. Підготували три міни в швидкий доступ. Інші складаємо в спеціальній ямі на позиції. Доповіли про готовність і замаскували міномет сіткою. На всі ці дії йде до 10 хв, бо при попередній підготовці позиції не користувалися бусоллю.

Для коригування ми завжди керувалися методом “за сторонами світу”, це найшвидший спосіб (особливо по цілі, що рухається) та, на відміну від “ліво-право”, не передає в ефір інформації, яку можна використати проти нас.

Після закінчення стрільби міномет маскуємо сітками і десь годину перечікуємо.

Відхід з позицій

Відходимо або до замаскованого авто, або до точки, де нас підбирає “таксі”. Далі — доповідь лінійникам, по кому відпрацювали, і які результати.

При швидкості згортання розрахунку у дві хвилини ми все ж робили ставку на прихованість переміщення, невизначеність позиції та маскування, тому, як правило, перечікували “отвєтки”, а не тікали одразу.

Найважчий постріл був на 2700 м, при зустрічному вітрі 22-24 км/год, четверта і п’ята міни лягли в намет, де сиділо двоє ворогів.

“Від бійця до бійця” — спільний інформаційний проєкт Українського ветеранського фонду та Сил територіальної оборони ЗСУ.