Як впоратись з бойовим стресом: поради для бійців

Стрес — це нормальна реакція нервової системи на ті умови, в яких опиняється боєць на передовій. Стрес може допомогти швидше діяти, рухатись, ухвалювати рішення. Помірний стрес — друг солдата. Водночас, в умовах стресу нервова система сильно навантажується, і накласти турнікет, перезарядити зброю, скористатись рацією та планшетом — все це може стати неочікувано складним завданням.

Далі – поради для бійців та їхніх командирів із “Кишенькового довідника піхотинця” Сил тероборони ЗСУ про те, як впоратись та взяти під контроль бойовий стрес.

Готуватись до стресових ситуація слід і психологічно, і фізично. Потрібно розуміти, що буде важко, і боятися — це нормально. Той, хто звик до регулярних фізичних навантажень, звик і до відновлень після стресу.

Вправи для контролю стресу:

• Напруж і відпусти

Спробуйте декілька разів максимально сильно стиснути кулаки на 5 секунд, після чого їх розтиснути.

• Перевірка об’єктів навколо себе

Торкніться, роздивіться, перевірте різні об’єкти навколо себе – зброю, аптечку. За можливості – встановіть зоровий або слуховий контакт з побратимами.

• Дихання «по квадрату»

Вдихайте протягом 5 секунд, далі затримайте дихання на 5 секунд, зробіть видих протягом 5 секунд та знову затримайте дихання на 5 секунд. Робити так слід кілька разів підряд, поки не відчуєте, що ваш стан покращився.

Можна швидко відновити свою боєздатність, якщо своєчасно вжити заходів. Тож, як допомогти побратиму під час бойового стресу?

У жодному разі не можна кричати, стукати по шолому — це лише погіршить ситуацію. Заспокоювати у такому стані також не варто — боєць, швидше за все, не почує. У цій ситуації допоможе ICOVER — спеціальний протокол, розроблений в армії США.

Протокол ICOVER складається з 6 простих кроків:

1. Переконайтесь, що боєць не має поранень і справді сильно стресує.

2. Торкніться бійця або візьміть його за плече, зверніться до нього та встановіть зоровий контакт. Спостерігайте за реакцією.

3. Запропонуйте підтримку. Скажіть побратиму, що ви поряд і не кинете його. Це допоможе йому повернути впевненість.

4. Поставте кілька простих питань. З якого він взводу? Хто з ним ще на позиції? Хто його командир? Отримайте відповідь. Це дозволить відновити його розумову діяльність.

5. Чітко розкажіть бійцю, що відбулось, що відбувається та що потрібно робити далі. Це поверне розуміння ситуації.

6. Накажіть йому виконати якесь просте завдання. Проконтролюйте виконання.

Переходити від одного до іншого кроку протоколу слід швидко, уникаючи емоційності. У разі, якщо протокол не спрацював – бійця потрібно ізолювати та залишити під наглядом до евакуації.

Слід пам’ятати, що тривалі стресові навантаження в зоні бойових дій не проходять без наслідків для психіки та нервової системи. Наслідками можуть бути розлади сну, підвищена активність, роздратованість та агресивність, чутливість до звуків, неочікувані сльози, небажані спогади. Це нормальна реакція організму на стрес.

Як уникнути довготривалих наслідків стресу та відновитись якнайшвидше:

• обговорюйте пережите з побратимами. Чим більше проговорювати те, що відбулось, тим швидше мине внутрішня тривога та зникне відчуття небезпеки. В той же час, не дивуйтесь, якщо побратими постійно обговорюють одне й те ж саме, а хтось додає трохи «геройства» до розповіді. Це нормально і допомагає впоратись із наслідками стресу;

• спробуйте якнайшвидше повернутись до нормального режиму сну, харчування, за можливості — тренувань та фізичних вправ. Це допоможе відновитись;
• плануйте рутинні справи на кожен день. Навіть якщо вони нудні та нецікаві;
• зустрічайтесь з друзями, проводьте час з родиною, «виходьте до людей», допомагайте іншим — це сприяє відновленню після стресу;
• уникайте алкоголю та наркотиків — вони тільки додадуть проблем;
• якщо потрібно, зверніться по допомогу до фахового психолога, психотерапевта.

Якщо ви помітили, що побратиму психологічно погано (його поведінка змінилася, він пригнічений, замкнений, скаржиться на безсоння) поговоріть з ним про це. Не тисніть, але уважно слухайте, навіть якщо розповідь щоразу повторюється. Не пропонуйте допомогу, а навпаки — просіть допомоги в нього. В жодному разі не засуджуйте. Сприймайте розповідь серйозно, будьте терплячими, навіть коли побратим злиться. Якщо його стан не змінюється або погіршується — допоможіть йому отримати підтримку кваліфікованого спеціаліста.

Завантажити “Кишеньковий довідник піхотинця” можна на сайті управління підготовки Сил ТрО ЗСУ.