Як піхоті вижити на війні артилерії

Цю війну недарма називають війною артилерії. Знання про те, як поводитись під час артобстрілів, дуже важко отримати цивільній людині. Бо це практика — і теорія не допоможе. Звуки пострілів, поводження на самій позиції, як перебувати на відкритій місцевості — це досвід, що здобувається на полі бою.

Як вижити на війні артилерії? Своїми порадами ділиться інструктор “Вітер”, військовослужбовець Сил територіальної оборони ЗСУ.

Фундаментальне правило “22-23-24” — правило трьох кроків.

Ти біжиш і рахуєш “22, “23” — і на “24” ти уже маєш лежати. Це правило, яке не можна ігнорувати. Не можна робити довгих перебіжок. Ти три кроки зробив, ліг, змінив позицію, піднявся і знову три кроки зробив, ліг, піднявся.

На полігоні ми відпрацьовували вправу, коли людина, яка від нас знаходиться за 50 метрів, біжить за цим правилом “22”, “23”, на “24” вона вже лежить. У такому випадку дуже складно поцілити в неї навіть професійному стрільцеві.

Як інструктор показую: дивлюся, боєць підіймається, я наводжу автомат, цілюся і не встигаю вистрелити, бо людина вже лягає. Все.

Важливо: не можна звикати до обстрілів. Якщо один, два, три рази пронесло — це не закономірність. Не можна нехтувати безпекою. Є такі, що коли йде обстріл, можуть пити каву. Ніби вони безсмертні і пронесе їх і зараз. Так не буває.

Ще одне фундаментальне правило: “Залишай позиції, якщо ворог бʼє “квадратами”.

Коли йде ворожий артилерійський обстріл, то він нерідко іде “квадратами” — це техніка, яку росія дуже любить застосовувати в усіх війнах. Щоб уберегтися, завжди треба мати мінімум одну запасну позицію, а краще дві-три.

Бити “квадратом” означає, що ворог бере декілька стволів артилерії і бʼє в один “квадрат” — певну ділянку місцевості 50х50 метрів чи 100х100 метрів.

Якщо кладуть квадратами — вижити дуже тяжко, бо щільність обстрілу надзвичайно висока. Кожні 5-10 метрів буде приліт снаряду. Залишатися на позиції при такому обстрілі небезпечно і без втрат не вийде.

Якщо бачите, що ворог використовує таку техніку — не гайте часу, бо наступний квадрат буде там, де ви. Треба негайно підіймати особовий склад і переходити на запасну позицію. Вона має бути вже готова позаду основної за 100 метрів, тут мають бути вириті окопи, бліндаж. Тут можна перечекати, поки закінчиться обстріл і лиш потім повертатися на позиції.

Важливо, щоб залишався хтось на спостережному пункті. Бо буває так, що ворожа розвідка чи ДРГ швидко займають позиції, які ви залишили.

Техніку “квадрат” російська армія використовує дуже часто. Наприклад, коли вона знає, що там знаходиться наша піхота і ніяк інакше не може її звідти вибити, тоді вона застосовує цю техніку, фактично випалюючи землю.

“Виживає той, хто спритний і комунікабельний”

Бійцям, які вперше виїжджають на лінію фронту, нагадую завжди: “Виживає той, хто спритний”.

Важливо бути спритним і комунікабельним, розуміти, що ти не один на полі бою. Відносини мають бути братські/сестринські. Попереду, позаду, довкола тебе твої побратими і посестри.

Я завжди нагадую: коли ви їдете на передову, побачили інший підрозділ – привітайтеся з ними, 5-10 хвилин попийте чай-каву, якщо є така можливість. Можливо, виявиться так, що вони теж їдуть в один із вами бік і вони стоятимуть поряд, а у вас уже будуть особисті контакти.

Якщо щось станеться у вашому підрозділі, то вам уже буде з ким комунікувати, просити допомоги, щоб вижити на полі бою. У вас може закінчитися боєкомплект чи треба буде вогнева підтримка, у вас зʼявлятимуться втрати, вас затискатимуть — і от коли ви вже знаєте один одного, обмінялися номерами телефонів чи іншими контактами, ви зможете попросити про підмогу. Такі комунікації допомагають вижити.

“Від бійця до бійця” — спільний інформаційний проєкт Українського ветеранського фонду та Сил територіальної оборони ЗСУ.