Протез не заважає захищати країну: історія офіцера "Купола"

Жодна перепона не стане на його шляху до перемоги. Офіцер 108-ї бригади тероборони з позивним “Купол” б’ється за Україну ще з часів АТО. Під час виконання бойового завдання воїн дістав важке поранення та втратив праву ногу. Після лікування та реабілітації “Купол” знову в лавах Сил оборони. Каже: протез не заважає йому захищати країну. Своєю історією боєць поділився і з нашою знімальною групою. 

Офіцер 108-ї бригади тероборони Віталій з позивним “Купол” стоїть на захисті країни майже 10 років. У 2014-му він потрапив у першу хвилю мобілізації, воював на Донецькому напрямку. За 4 роки повернувся до цивільного життя займався національно-патріотичним вихованням дітей та проводив тренінги з безпеки.

Своєю історією боєць поділився і з “Подробицями”.

“Ми розуміли, що буде війна, і я був не один, у мене купа однодумців було і ми, так, ми розуміли, що до чого йде. Ми займались, проводили там всілякі вишколи, тренінги для людей безплатні, вкладали свої гроші”.

У перший же день повномасштабної війни Віталій долучився до Сил тероборони. Зараз разом з побратимами працює на Запорізькому напрямку. На цьому відтинку фронту Купол дістав поранення, машина підірвалась на ворожій протитанковій міні.

“Мені дісталося більше, тому що якраз моєю стороною наїхали”.

Після поранення “Купол” рік лікувався та проходив реабілітацію. Вчився заново ходити на протезі та відновлював ще й травмовану ліву ногу. Зізнається, до штучної кінцівки довго звикав: доводилося багато тренуватися.

“Я просто якось так на початку вирішив для себе, що, ну, а що мені, або сісти поплакати там і сказати: все життя закінчене, я вирішив просто для себе, що ні, я буду якось там, що зможу, те і роблю, а там будь-як буде. Я старався, старався просто, і воно все вийшло.

Нині “Купол” знову в строю. Після відновлення змінив військову професію, але його досвід так само важливий для фронту.

“Мені якби, скажемо так, важко бігати, важко змінювати стрілецьке положення, тобто там коліно, встати, лягти там, це якби важко, але це не кінець, ми можемо бути чимось іншим корисним”.

Віталій впевнений: перемога України виборюється не лише в окопах та бліндажах. Адже у війську повно професій, без яких армія не обійдеться. Головне знайти своє місце.

“Може, сидіти там, я не знаю, папери друкувати – це теж потрібно, якщо десь не буде забезпечення, теж армія там багато не навоює, якщо армія не буде там забезпечена, наприклад, їсти варить – теж хтось має бути”.

Найважливіше мати мотивацію – каже “Купол”. І називає свої причини залишатися у війську.

“У мене сім’я в тилу, в мене купа друзів загинула, росія – це кацапи, якби наш одвічний ворог. Почитайте історію, реально, скільки у нас війн було, яка тут мотивація”.

Після перемоги Віталій планує повернутися до цивільного життя та відкрити власну справу. Втім навіть у майбутньому, зазначає “Купол”, кожен українець має бути готовий стати на захист своєї держави.

Автор: Гогой Інна