Про протокол CARVER

Використання протоколу CARVER допоможе ефективно використовувати наявні у бойовому підрозділі боєприпаси.

Про це детально розповідає військовослужбовець, сержант ЗСУ Костянтин «Вальде» Ульянов.

“Кожен постріл чи виліт повинен підпорядковуватися тактичній логіці.

Для «впорядкування» вогню є протокол CARVER:

С — КРИТИЧНІСТЬ (criticality). Наскільки критично знищення цієї цілі вплине на хід ворожої операції. Наприклад, ми можемо знищити FPV-дроном «буханку», на її повному ходу залетіти прямо у водійське вікно, але на оборону РОПу (ротного опорного пункту) це не вплине ніяк. А ось знести «Муром-М», що осліпить ворога на деякий час на ділянці нашого штурму, — вплине. Ми даємо «буханці» пріоритет критичності 1 з 5, а Мурому — 4 (не 5, бо є ще щось більш важливе).

А — ДОСЯЖНІСТЬ (accessibility). Наскільки наші сили та засоби можуть дотягнутися до цілі. Мене дратували розповіді одного військового про стрільбу із 120-мм міномета на 7 км. Коли я намагався розповісти про еліпс розсіювання (який на семи кілометрах буде більшим за футбольне поле) мені відповіли що «ми нормально навалили». Для 120-мм міномета ціль на 7 км буде мати пріоритет 1/5, бо влучити в неї буде дуже важко.

R — ВІДНОВЛЮВАНІСТЬ (recoverability). Наскільки швидко/легко ворог відновить нашу ціль. «Буханок» умовно мільярд, і нова з’явиться у ворога вже на завтра, а «Муромів» — мало, їх треба виготовляти, встановлювати, підключати. Час, поки з’явиться новий «Муром», більший, ніж у «буханки». Тому «Муром» отримає, як ціль, вищий пріоритет.

V — ВРАЗЛИВІСТЬ (vulnerability). Чи є сенс стріляти по танку в капонірі із 60-го міномету, навіть якщо він на ідеальній дистанції для стрільби? Ні, бо танк майже не вразливий для 60-ї міни. Тут ми пріоритезуємо не тільки який чисто фізичний вплив має наш постріл, але — що важливо — чи має наш особовий склад навички для реалізації вразливості цілі. Наприклад, розрахунок 82-мм міномета гарно стріляє по статичних цілях, але не вміє швидко переносити вогонь в разі рухомої цілі — міномет сам по собі дістає, а ось розрахунок не може виконати вогневу задачу. Або оператор FPV-дрону не вміє робити окремі елементи і не може залетіти у важкодоступну ціль, хоча і радіогоризонт, і дальність номінально дозволяють дрону це зробити.

E — ЕФЕКТ (effect). Який ефект знищення цілі матиме на наші війська чи цивільних. Знищення мосту убезпечить фланг роти, але цивільні не зможуть перейти річку і дістатися КПВВ (Контрольний пункт в’їзду-виїзду), значить пріоритетність не може бути 5. Загалом ми відповідаємо на питання: окрім відео, який ще результат мого пострілу/пуску? Випустити 20 мін по СП’шці із двома окупантами (якщо ніхто цю СП’шку потім оперативно не займе) не буде пріоритетом, бо 20 мін — надто дорого на двох окупантів, смертю яких ніхто навіть не скористається, бо ви не налагодили взаємодію.

R — легко/важко РОЗВІДАТИ ЦІЛЬ (recognizability). Очевидно, що для корегування вогню нам потрібне спостереження за ціллю. Якщо наші розрахунки БпЛА можуть це реалізувати, у цілі буде пріоритет вище, ніж у цілі, для якої треба звати суміжників з їх «птахом», бо наші не долітають.

Сума пріоритетів за цими показниками формує загальний пріоритет цілі у загальному списку. CARVER дозволяє зібрати і систематизувати дані про наші цілі, розподілити їх між різними засобами. Це дозволить зменшити долю ручного управління вогнем, адже наші сили і засоби точно будуть знати, які їхні цілі, а які ні, і зможуть відслідковувати зміни у пріоритетності.

Особливо це прискорює ухвалення рішення по цілі, що раптово з’явилася — CARVER буде шпаргалкою, по якій ми швидко пріоритезуємо нову ціль, і дасть змогу виконати ще одне завдання.

На мій погляд, важливим завданням на цьому етапі війни є впорядкування витрачених ресурсів: боєприпасів, палива, людей, часу і того, що дають партнери в якості допомоги. Бо без цього впорядкування війна схожа у настільну гру, де головним елементом є кидки кубиків — коли просто пощастило чи не пощастило”.