Поради від комвзводу новоприбулим до лав ЗСУ

Досвідчені воїни діляться власним досвідом з новоприбулими до лав ЗСУ про те, як зберегти боєздатність, “підігнати” під себе амуніцію та різноманітними лайфхаками з війни.

Сьогодні власним досвідом та порадами ділиться командир 2-го взводу 112 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ лейтенант Андрій Гладченко.

Андрій говорить, що така ініціатива може врятувати не одне життя.

“Всі завдання на війні важливі, у кожного своя місія. Зараз мій взвод при кожній можливості навчається і тренується. Ми резерв, який буде проводити ротацію знекровлених підрозділів. Постійно наголошую, що перш ніж бігти в бій і вбивати москалів, потрібно навчитись самому виживати, щоб не стати живою мішенню”.

Кілька порад та лайфхаків для молодих бійців:

• Робота над собою

Моя ціль — досягти перемоги будь-яким шляхом. Але в першу чергу мій обов’язок зберегти життя своїх бійців. Для цього важлива якісна підготовка. Якщо ти живий і цілий — тоді ти в строю. Часто підрозділи, які не “на бойових”, марнують час на сон, відпочинок, їжу, розваги. А мій досвід показує, що цей цінний час краще інвестувати в навчання. На полі бою щось вигадувати не вийде. Там працюють лише завчені алгоритми та навички.

• Вміння ховатися

Вміння стріляти — не найголовніше в бою. За три місяці вже всі зрозуміли, що це війна артилерії, війна ракет. Тому найважливіша навичка — вміння ховатися від снарядів, вміння реагувати на звуки “прильотів”, швидко знаходити укриття.

З мого досвіду, 95% бійців гинуть саме від осколкових поранень і лише 5% від кульових. Для всіх — і новачків, і для досвідчених, варто до ідеалу відпрацювати реакції м’язової пам’яті. Адже стресова реакція організму включає інстинкт самозбереження, який моментально змушує нас бігти від загрози. Але на війні цей алгоритм змінюється: спочатку треба сховатись, а вже потім за можливості бігти. Уміння копати окоп під собою навіть лежачи — може врятувати життя. Ці знання тренувати лише “в теорії” неможливо, тут обов’язкова постійна практика.

• Ходимо лише вдвох

Завжди поруч має бути побратим, слідкуйте за тим, щоб ні ви, ні будь-хто з групи чи роти не залишався сам. Навіть в туалет варто ходити вдвох. Це допоможе надати необхідну допомогу, а також вчасно розпізнати ознаки бойового стресу. Один в полі не воїн, на війні є секунди, щоб врятувати життя.

• Слухайся!

Слухайте та довіряйте своєму командиру. Не піддавайте сумніву накази чи розпорядження. Він несе відповідальність за ваше життя і чітко знає, що робить. Ваша недовіра чи сумніви можуть дестабілізувати ситуацію всередині колективу та призвести до втрат.

• Що брати в рюкзак

Не намагайтесь взяти з собою всю квартиру та половину військторгу. Варто тверезо оцінювати ситуацію. Ніяких додаткових сумок чи баулів, лише власний рюкзак (26-36 літрів), а в ньому все необхідне. Беремо лише те, що можемо швидко схопити та нести з собою. Під час обстрілу ніхто не буде чекати поки ви позбираєте всі свої речі в п’яти торбах.

В рюкзак варто класти лише найнеобхідніше. Вода, запасні сухі шкарпетки, білизна, дощовик або пончо, столовий та гігієнічний набори, великий ніж, піхотна лопатка, фліска, запасний комплект форми та запас провізії.

Хвороби під час війни нікуди не зникають

Потурбуйтесь про індивідуальний запас ліків, це ті препарати, які ви приймаєте регулярно. Тягнути з собою весь асортимент аптеки не потрібно. Візьміть кілька пластинок знеболювального, активоване вугілля та ліки проти температури. Цього буде досить, щоб швидко зняти симптоми.