Командири вчать сержантів бути штурмовиками

Окрім «Вишколу капітанів», курсів для взводних та ротних, команди­ри підрозділів Сил ТрО також проводять екзаменацію особового складу задля підтримки бойової готовності підлеглих, коли ті виходять з зони бойових дій на відновлення.

Так, наприклад, молодший лейтенант Сергій Костинський, заступник начальника штабу 251 Об ТрО розповів, як вони зранку й допізна екза­менують своїх сержантів. За його словами, упродовж тренувального дня мають бути відпрацьовані три сценарії: дії підрозділу в місті, в лісі, в полі, а також на розвилках доріг. Проте, встигнути вдається часом не все. Цього разу вдається відпрацювати лише два сценарії.

Як відбувається екзамен

Дві групи кожного разу отримують запечатані конверти з бойовими розпорядженнями, які містять доволі непрості завдання та координати в «Кропиві».

Стрілецьке відділення «Сил оборони» отримує координати місця, де має окопатися або зайняти будівлі й утримувати свій рубіж. Штурмовий взвод «Сил наступу» отримує коорди­нати району, де він має знайти й зайняти «опорник противника».

Обидві сторони задіюють екіпажі аеророзвідки. Завдяки отриманим розвідувальним да­ним замовляють взаємний «вогонь» мінометної батареї.

Під наглядом інструкторів командири планують свої операції. Після кожної операції взвод­ні та командири відділень змінюються таким чином, що кожен може продемонструвати свої лідерські якості та командирські навички.На кожному сержанті — повна броня й великий тактичний рюкзак з речами та продуктами на добу. Сержанти періодично виконують роль гранатометників, кулеметників, санітарів, марксменів, тому несуть додатково РПГ-7 та «по­кемони». Перед кожним штурмом — висадка у безпечній зоні та безкінечні кілометри пішого маршу до «опорників противника». Все по-чесному.

«Поки що «Сили оборони» переважають», — ділиться своїми спостереженнями за перебі­гом тренувань офіцер. «СП, засідки, заміновані ділянки, радіозв’язок, аеророзвідка — все це використовується з максимальною ефективністю».

«Сили наступу» щоразу зазнають великих втрат. Але з кожним штурмом статистика по­кращується, додає пан Костинський. Очевидно, що все залежить від навченості кожного ко­мандира.

«Вранці ціле відділення засіло в будівлі, й ми «винесли» його авіаударом. Зробили висновки. Пізніше відділення скупчилося на одній невеликій ділянці — «противник» знищив його міно­метним вогнем. Пересування та штурмові дії повільні — групу «розстрілюють» марксмени та гранатометники», — розповідає офіцер.

Під час таких екзаменів, додає він, використовується багато піротехніки. Один день нав­чань — це не менше 100 гранат. Майже всі вони досягають своєї цілі.

За час навчань сержанти знайомляться між собою, тому взаємодія між ротами та взводами стає ще тіснішою. У подальшому підрозділи будуть проходити повне злагодження.

Це лише початок

По словам Костинського, хлопці не лінуються, вони включені в навчальний процес і де­монструють не тільки гарну теоретичну підготовку, але щодня покращують свої вміння на полігонах.

Також підрозділ має бути готовий до будь-яких неочікуваних поворотів впродовж ведення бойових дій. А тому командири на тренуваннях час від часу влаштовують їм «неприємні сюрпризи», щоб виробити у бійців швидку реакцію на будь-які зміни під час ведення бою.

«Наразі триває штурм «опорника» в лісі. Йду дивитися, як він відбувається. Наразі штур­мовики пережили мінометний обстріл, зробили висновки й змінили характер пересуван­ня. Працюємо. Пізно ввечері на всіх чекає сюрприз, який мало кого порадує. Але таке наше непросте піхотне життя, яке вимагає бути завжди готовим до несподіванок», — підкреслює офіцер.

В результаті цього екзамену стрілецьке відділення «Сил оборони» не дозволило штурмо­вому взводу навіть наблизитися до своїх позицій. Активна оборона дала свої результати: з допомогою добре облаштованих засідок було «знищено» майже ціле відділення розвідки, друге відділення штурмовиків «знищили» завдяки обхідному маневру оборонців, інша ча­стина «підірвалася» на розтяжках або її «розстріляли» марксмени.

Тим, хто «вижив», довелося виконувати наказ командира на евакуацію. Цей штурм зайняв не менше чотирьох годин. Але в цей день сержанти нарешті отримали право носити горде ім’я штурмовиків.

Командири і надалі планують вдосконалювати рівень професійної військової кваліфікації своїх бійців, але вже зараз є впевненість, що їхні сержанти належать до кращих.

У цих навчаннях військовослужбовці не просто отримали необхідні нові знання та новий досвід з тактики, вони отримали ще більше компетенції в управлінні особовим складом у бойових умовах. І, найголовніше, отримали навички виживання.