Кінологи у Силах ТрО

У квітні минулого року у 126-ій бригаді Сил ТрО з’явився кінологічний підрозділ. А вже у жовтні того ж року команда кі­нологів «126/К9» зайняла перше місце у Відкритому Чемпіонаті України серед провідників службових собак з пошуку ви­бухових речовин. Поки що досвіду роботи у них не так багато, але бійці і їхні собаки продовжують працювати і відточувати свою майстерність, щоб допомагати у розмінуванні звільнених територій.

Всі учасники групи пішли у військо прак­тично з самого початку широкомасштабно­го вторгнення. До війни працювали у різ­них сферах господарства: підприємництво, будівництво, спорт. Але при цьому мали і досвід роботи з собаками.

Олег «Сенсей», командир кінологічно­го підрозділу «126/К9», розказав нам як їм вдалося створити і злагодити свою чоти­рилапу команду для роботи на благо Сил оборони.

Як і коли прийшла ідея створити підроз­діл К9 у Силах ТрО, скільки часу на нав­чання пішло і які завдання наразі виконує підрозділ ?

Ідея створити підрозділ К9 у 126 окремій бригаді ТрО виникла через потребу розмінуван­ня визволених територій.

Тому на початку 2023 року цей проєкт почав втілюватися у життя. Була проведена сер­йозна організаційна робота командуванням бригади на чолі з комбригом. А саме: підбір кадрів, собак, організація навчання, вирішення побутових та інших питань.

Можна вважити днем народження підрозділу 126/К9 14 квітня 2023 року. На цей час була сформована група у складі чотирьох кінологів та п’яти собак, яка приступила до нав­чання у кінологічному центрі Міжнародної поліцейської корпорації громадської безпеки (МПКГБ) у м. Одеса.

Підтримку в реалізації цього проекту на етапі навчально-тренувального процесу надали керівники та інструктори-кінологи центру МПКГБ.

Курс навчання з урахуванням віку собак та поставлених завдань — пошук вибухових ре­човин — продовжувався шість місяців. Але це не межа, тому що підготовка чотирилапих бійців у цьому напрямі вимагає набагато більше часу і постійних тренувань, щоб забезпе­чити якісну та максимально безпечну роботу.

Своєрідним заліком для нашої групи був міжнародний семінар та чемпіонат України серед кінологів та собак з пошуку вибухових речовин, який проходив в Одесі з 26 по 29 жовтня 2023 року, де наша команда у командному заліку зайняла перше місце. Це резуль­тат не тільки особисто групи 126/К9, але і всіх людей, котрі допомагали організовувати, створювати та навчати наш підрозділ. А найголовніше — вірив у нас та успіх цього проєкту.

Які собаки використовуються для служби? Чи був якийсь процес відбору?

Для служби у нашій групі використовуються собаки службових порід — бельгійська вівчарка, німецька вівчарка, німецький пінчер. При виборі порід звертали увагу на їх яко­сті, характер, темперамент та порідні характеристики, які можуть бути максимально заді­яні у пошуку вибухових речовин.

Як собак навчають працювати у зоні бойових дій, чи проводять стрес-тестування, чи всі його проходять?

Обов’язковою першорядною справою після завершення навчання було адаптувати со­бак до стресових ситуацій в умовах бойових дій. Ця робота була поділена на кілька етапів і проведена з непоганими результатами. Але потрібно постійно та системно працювати над закріпленням цієї навички, підтримувати його на належному рівні. Щоб він не втрачався у собак і дозволяв їм бути постійно у стресостійкій формі.

Як обирають людей, які хочуть працювати з собаками? Чи проходять вони відбір?

Безумовно, із собакою повинен працювати провідник, який має певні якості. Однією з головних у цьому переліку є небайдуже ставлення до собаки, вміння знайти з нею контакт, стати для неї другом і вожаком, тому що вона повністю залежить від тебе.

Важливими якостями також є увага до дрібниць, постійна робота над своїм професій­ним рівнем, бути у гарній фізичній формі, психічно врівноваженим. А саме головне — лю­бити те, чим займаєшся, незважаючи на час та умови. Бути відданим своїй справі.

Коли відбувався відбір кандидатів до групи кінологів, звертали увагу на кожну дрібни­цю. Їхнє здоров’я, розумові здібності, ділові та загальнолюдські якості, чим займався до війни. Результатом цієї роботи став злагоджений підрозділ, в якому знаходяться військо­вослужбовці, які володіють всіма цими якостями.

Після закінчення навчання усі отримали дипломи міжнародного зразка інструкторів — кінологів, спеціальні офіцерські звання та найкращі характеристики від керівництва цен­тру підготовки. Також і чотирилапі бійці отримали сертифікати якості своїх знань.

Чи можна сказати, що чотирилапі вихованці — це теж в якомусь сенсі військові?

Можу впевнено сказати, що наші чотирилапі вихованці — повноцінні військові. Тому що вони протягом всього курсу навчання від маленького цуценяти, веселої та милої дитини, пройшли нелегкий шлях до дорослої вивченої з певними навичками собаки. І весь цей час пліч-о-пліч поруч був друг та вчитель — кінолог. Який є і матір’ю, і батьком та найголовні­ше — вожаком!

Приклад сміливості, працелюбності, турботи та любові. Нехай провідні кінологи кажуть, що не можна олюднювати собаку, але я не зовсім з ними погоджуюсь. Коли з твоїм псом виник зв’язок, ви стали одним цілим, він схожий на тебе, а ти на нього, ти вчиш його, а він тебе. Це — симбіоз. Ви доповнюєте один одного. Ви — команда.

Чи важко працювати з собаками? Які є виклики, і як вони вирішуються?

Звісно, із собаками працювати важче, ніж з людьми, особливо у військовому на­прямку. Кінолог повинен протягом секун­ди ухвалити вірне рішення, враховуючи якості свого вихованця: його темперамент, характер, стан здоров’я, настрій, щоб від­дати правильну команду, яку його собака виконає. А це щоденна, злагоджена, бага­тогодинна постійна командна робота, де в одній зв’язці перебуває кінолог та собака. Кожен із них допомагає та доповнює один одного. А результатом цього є любов та від­даність. Це нічим не виміряти і за жодні гроші не купити. Тому кінологи — щаслив­чики! З ними постійно знаходиться одна із найкращих істот природи — собака.

Вона тебе не покине, не підставить. Вона з тобою залишиться до кінця. А якщо знадо­биться, то може за тебе життя віддати, нічого не вимагаючи натомість. В умовах війни і постійної небезпеки дуже важливо знати, що біля тебе справжній друг. Тому кінологи, а особливо військові, — це особлива каста воїнів. І девіз: «Один за всіх і всі за одного!», пра­цює постійно.

На вашу думку, чи є корисним впровадження кінологічних підрозділів в Силах ТрО ?

Такі підрозділи необхідні та мають бути, тому що напрямки роботи кінологів різнома­нітні. Все залежить від потреб та необхідності поставлених задач. Світовий досвід та досвід минулих війн ще з стародавніх часів підказує, що цей напрямок дуже ефективний, але тре­ба підходити до цього питання професійно.

Такі підрозділи працюють не тільки під час війни, але і у мирний час приносять бага­то користі. Досвід, який зараз отримують кінологічні підрозділи та окремі кінологи, буде безцінним. Ця війна багатьох моїх побратимів та колег-кінологів навчила воювати ефек­тивно, отримувати максимальний ефект, докладаючи мінімум зусиль. Сподіватимемось, що напрямок кінології у Силах ТрО отримає широке застосування.