Бережіть своє психічне здоров’я

Про те, як правильно опікуватись своїм ментальним здоров’ям, зі «Спротивом» поділилася старший офіцер групи контролю бойового стресу (ГКБС) 241 бригади Сил ТрО Анастасія «Мара».

Розрядка важлива

У зимовий період погодні умови та сонячна доба сильно впливають як на тіло, так і на пси­хіку: менше сонця, раніше темніє, холод, опади. Взимку варто подбати не лише про основу здоров’я (сон, їжа, вода), а й про обігрів, теплий одяг та відповідне спорядження, достатню кількість вітамінів, особливо вітаміну D. Взимку вірогідність виникнення порушень сну, зни­женого настрою, апатії вища, а отже варто відстежувати свій стан, свої зони комфорту та дискомфорту.

Для збереження психічного здоров’я перш за все варто проводити профілактичні заходи: по можливості достатньо спати, їсти, пити, мати час на якісний відпочинок, спілкуватись з родиною, побратимами та посестрами, практикувати вправи з психологічної саморегуляції, медитувати.

Спілкування з родиною може дати відчуття турботи, любові, підтримки, радості. Спілкуван­ня із побратимами та посестрами, жарти, гумор дають відчуття спільності, приналежності до групи, розрядку, радість. Також це обмін цінним досвідом, взаємопідтримка та вивільнення емоцій.

Щодо вивільнення емоцій, зауважимо, що це треба робити вчасно (бажано одразу після їхнього виникнення) та розуміти, які методи та форми прояву та проживання цих емоцій підходить саме вам. До прикладу, якщо відчуваєте гнів, його можна вивільнити фізичними вправами, криком, матюччям, проте у кожного свій метод і варто звертати увагу, що допо­магає саме вам особисто прожити і вивільнити цю емоцію. Горе та смуток можна вивільни­ти плачем та криком, не соромтеся та давайте собі можливість усамітнитись, поплакати та прожити те, що ви відчуваєте.

Не варто себе звинувачувати

Розповсюдженим є також почуття сорому та провини. Деякі бійці, перебуваючи на ліку­ванні у шпиталі, звинувачують себе за нібито «бездіяльність», часто від таких бійців можна почути сильне бажання повернутись до строю навіть якщо це суперечить рекомендаціям лікарів. Якщо такий сценарій вам знайомий, ви маєте усвідомити, що ви не зробите краще ані собі, ані побратимам, яким ви так хочете допомогти. А почуття провини забиратиме у вас купу сил та енергії в нікуди. Щоб вивільнити цю емоцію і стабілізувати свій стан, треба усвідомити, що наразі ваше перше і основне завдання під час лікування — це відновлення здоров’я як фізичного, так і ментального.

Варто також спілкуватися із людьми, які мали подібний досвід проживання цієї емоції. Ще більш глибокий стан — відчуття провини за виживання або так звана провина вцілілого. Якщо ви запитуєте себе «чому загинув він, а не я», «чому саме я вцілів» — при цьому відповіді або відсутні, або мають негативне забарвлення, ви відчуваєте гнітюче почуття провини, го­рювання, сум, тугу, відчуття безпорадності, то краще звернутися до психолога за допомогою та підтримкою.

Пам’ятайте, ні в якому разі не намагайтесь подавити в собі або знецінити всі свої емоції, дозвольте собі сумувати і радіти, дратуватись та гніватись.

Дайте бій апатії

Якщо ви відчуваєте небажання будь-що робити, пригніченість, песимізм, тривожність, па­ніку або просто відчуваєте що щось «не так», «ненормально» (для вас особисто), не так як особисто вам психологічно комфортно — варто звертатися до психологів. Спеціалістів слід залучати одразу ж, як тільки ви відчули психологічний дискомфорт, з яким не можете впо­ратись самостійно. Як тільки ви замислились чи варто поговорити з психологом — це ознака того, що до нього варто звернутись.

Якщо ж ваш стан сильно змінився (особливо за короткий проміжок часу), відчуваєте на­шарування кількох емоцій водночас або емоційне оніміння, у вас є ознаки порушення сну та апетиту (більше чи менше спите, ніж зазвичай, прокидаєтесь серед ночі без очевидних причин, прокидаєтесь до будильника, немає відчуття того, що ви виспались, зменшення або збільшення апетиту), знижений настрій та песимізм впродовж місяця чи більше, парано­яльність, панічні атаки, постійна фонова тривожність без видимих причин, тоді варто звер­нутися до лікарів за медикаментозним лікуванням, фахову допомогу вам можуть надати психіатри, психотерапевти, неврологи, сексологи.

Бережіть своє ментальне здоров’я, стійте міцно і дбайте про себе!