Антидрон-рушниця своїми руками

Не секрет, що у сучасній війні активно використовуються дрони. Щоб ефективно протистояти ворожим «пташкам», доводиться закуповувати антидрон-рушниці. Але через їхню високу вартість, широкого застосування вони, на жаль, ще не набули. Втім, невдовзі ситуація може докорінно змінитись.

За час медичної відпустки військовослужбовець ЗСУ своїми руками зробив антидрон-рушницю, яка значно дешевша за свої аналоги.

Вийшов компактний пристрій для роботи на коротких дистанціях (500-700 м). У своїй категорії він працює не гірше, ніж серійні зразки як українського, так і іноземного виробництва: ефективно садить Mavic3, Matrice30, які складають близько 90% того, що літає. Основна ж перевага — ціна.

Про свою розробку розповідає Сергій «Сокіл».

Наразі дрони — це один з ключових інструментів ведення війни. І якщо спочатку вони переважно виконували функцію спостереження, то тепер це засоби вогневого ураження противника. І наш ворог активно їх застосовує.

Протидія дронам спочатку була повністю за підрозділами радіоелектронної боротьби. Але кількість дронів настільки зросла, що підрозділи РЕБ не здатні фізично «закрити» всі позиції. А отже, виникає необхідність забезпечити засобами протидії дронам безпосередньо тих, кого вони атакують.

Наявні на ринку пропозиції антидронових рушниць є досить дороговартісними: від 8 до 12 тисяч доларів США. Це унеможливлює забезпечення масовості таких засобів протидії. Так постало питання: «Як створити дешевий доступний пристрій?». Я розмірковував, а мій побратим написав мені: «Зробиш таке?», і скинув пост з фейсбуку із загальним описом принципу роботи «окопного РЕБ».

Виявилося, що для «мінімальних» потреб цей пристрій може бути досить простим конструктивно і складатиметься з доступних компонентів. Всю необхідну інформацію я отримав з інтернету та від спеціалістів, які займаються розробкою більш складних пристроїв. І все це з бюджетом близько 700 доларів США. Тобто в 11 разів менше за найдешевшу серійну пропозицію.

На виготовлення першого зразка витратив кілька тижнів: сповільнювало незнання певних нюансів, які з’ясовувалися на ходу, та нерозуміння, де придбати необхідні компоненти. Окремою складністю виявися корпус: я хотів зробити його максимально компактним, а відповідних готових «коробочок» знайти не вдалося.

Потім було тестування. Спочатку вдома (я ще перебував у відпустці для лікування після поранення). У мене був під рукою дрон, тож я просто ввімкнув його, і ввімкнув «антидронку»: зв’язок між пультом та дроном «ліг» моментально. А з ним і домашній WiFi. Трошки політав з таким же результатом: зв’язок надійно глушився.

Другий етап тестування був уже на Донеччині, коли я повернувся у стрій. Тестували його саме РЕБівці, які мали на озброєнні і серійні зразки «рушниць» як українського, так і імпортного виробництва. В результаті вони посадили Mavic3 з відстані близько 700 метрів. Їхній висновок — для своїх завдань працює не гірше за серійні. Цей найперший зразок уже «несе службу».

Такий результат мене спонукав розмістити відповідний пост у фейсбук з оголошенням збору коштів на закупівлю компонентів для нових екземплярів, і наразі саме цим намагаюся займатися (у вільний від служби час).

Одночасно отримав чимало повідомлень з проханням поділитися інформацією про цей пристрій від бажаючих повторити мій досвід. Багато військових сказали, що це те, що їм треба.

Вдосконалювати свій виріб поки не планую: в своїй ніші він виявився досить результативним, а ускладнення приведе лише до незначного підвищення ефективності при значному зростанні собівартості та ускладненні конструктиву.

Та і маю зазначити: я не мав жодного досвіду в сфері радіоелектроніки. За фахом я юрист. Звісно, було б чудово забезпечити серійний випуск таких «антидронок». Проте предметних пропозицій поки не надійшло.